З якого віку і як навчати дітей читати: досвід, методи та поради для батьків

Я вже писала, старшого сина. Але ще раз переконалася на досвіді навчання читання молодшого дитини, що, як ні банально, всі діти різні. Другий і, мабуть, наступні діти дані батькам, щоб усмирити гординю. Мовляв, з першим ми розібралися і зараз той же спосіб використовуємо з другим(третім). Нічого подібного! Принаймні, у мене так.

Якщо старший син швидко запам’ятовував букви, навчитися читати за букварем, то з молодшим цей нормер не пройшов. У нього інший темперамент, характер. Одноманітне читання складів у букварі йому не зайшло. Що робити?

Але про все по порядку. Що стосується запам’ятовування образу літери, я ще раз переконалася, таке просте посібник, як дерев’яна абетка з вкладишами дуже добре працює. Дитина запам’ятовує букву, потім запам’ятовує її місце, в пам’ять урізається і її колір, потім це допоможе у школі, коли треба буде відразу в 1 класі відрізняти голосні від приголосних. Не всі діти можуть на слух зльоту це робити. Тобто не раніше, ніж в 4,5 року можна купити таку абетку і не поспішаючи, граючись запам’ятовувати звуки.

Після освоєння звуків зі старшим сином ми перейшли до букваря Жукової, його найчастіше радять логопеди для навчання читання, він забезпечений інструкціями для батьків.

Розуміючи з молодшою дитиною, що звуки він знає, але склади читати по сто разів у різних комбінаціях не хоче, я зробила наступне. Роздрукувала 2 набору алфавіту та приклеїла на кольоровий картон. Голосні на червоний, згодні на синій.

Чому два набору алфавіту? Та потім що з цих букв я стала складати спочатку найпростіші слова з 3 літер, типу промінь, м’яч, будинок( іноді в одному слові літери можуть повторитися, так чому б не нарізати відразу 2 алфавіту? ) Спочатку зі скрипом, потім все швидше син почав читати ці прості слова. Через пару тижнів я вже складала йому слова з 4 літер, з 2 складів. Мама, каша, буря, перо і пр. Спочатку він сказав, що не зможе таке довге слово прочитати, але потім посидів, подумав про себе прочитав вголос слово назвав. Був дуже щасливий! І ось нам знадобилося ще одне пристосування – магнітна дошка з маркером.

Тепер не тільки я пишу слова, які він читає, але він і сам почав пробувати писати на слух прості слова з 3 літер. Це дуже важливий етап, це розвиток фонематичного слуху. При його відсутності або проблем з ним у школі сильно страждає російська мова. І важливо саме в дошкільному віці не упустити час і сформувати його. Особливо якщо в мові є звуки, які дитина не вимовляє. Часто саме ці звуки він і на слух погано диференціює. Пограйте з дитиною називайте слова, якщо в слові є цей звук, нехай дитина плескає у долоні, якщо ні – плескати не потрібно. Вам здається , що це просто. Але це дуже ефективна вправа на формування фонематичного слуху, можна грати і у ванній, і за догоре в садок, де завгодно.

Що ще варто зробити з дошкільням? Їм дуже заходять картинки “з’єднай по цифрам”. Так ми закріплюємо в ігровій формі рахунок, образ цифри. Можна распечатеть з інтернету, цього добра там море.

Ще чудове заняття на розвиток логіки, уваги – лабіринти. Теж їх багато в інтернеті, орієнтуйтеся на вік дитини. Дошкільнята із задоволенням з ними займаються.

Незважаючи на те, що сини мої такі різні, але ось що той до школи до дірок любив читати, що другий – це дитячі енциклопедії.

Читають, звичайно, їх не самі. Це я їм читаю. Відмінне підмога до предмету “Навколишній світ” в школі. Починаючи з 1 класу на цьому предметі запитують у дітей таке, що й не кожен дорослий знає. Тому дитяча енциклопедія з яскравими картинками, простим викладом дуже корисна. І цікава. У нас ціла серія таких книг – про птахів, мешканців морів, про Сонячну систему, про динозаврів, мешканців лісу та ін.

І чим ще хочу поділитися в плані підготовки дошкільника , це посібники Петерсон. Ми почали з ними знайомитися з 4 років (вони йдуть за віком). Від самих простих завдань до більш складних дуже грамотно вибудувано знайомство з цифрами, дитина швидко запам’ятав їх, ази математики, логіки, даються ненав’язливо. Дуже рекомендую.

І на завершення хочу зазначити. Не треба думати, що це кропітка праця – заняття з дитиною. По-перше, дошкільник не вміє довго утримувати увагу. Хвилин 5 і достатньо, якщо пропав інтерес, відкладіть в сторону допомогу або буквар. Важливо не відбити бажання до навчання. А коли у дитини почне щось вийти, він сам попросить з ним позайматися, ось побачите. Не треба по 40 хвилин сидіти, як у школі і мучити його цими заняттями, за вас це зроблять в школі. Головне з вашого боку – запропонувати, допомогти, розповісти. Адже до 6 років діти з ігрової діяльності перебудовуються на пізнавальну, це і є готовність до школи. Головне не прогавити цей момент, допомогти стати на рейки світу знань, відкрити всю його красу, привабливість, щоб дитина пішла в школу з бажанням навчатися.